Арт-проект «Цивілізація любові. Утопія Ван Гога».

Ця виставка – результат багаторічної праці творчого об’єднання харківських художників «Буріме». В далекому 2000 році, під час сумісної роботи на пленері в Святогірську, Олександр Шеховцов і Олег Лазоренко, Олександр Лисенко і Валентин Грицаненко, вечорами, у вільний час, читали переписку братів Ван Гогів. Вінсент писав брату Тео: «Все більше і більше я переконуюсь у тому, що одному ізольованому індивіду не під силу створити картини, які мають бути написані для того, щоб сучасний живопис став цілком самим собою і піднявся до висот, рівних священним вершинам, які досягнуті грецькими скульпторами, німецькими музикантами та французькими романістами. Ці картини, мабуть, будуть створені групами людей, які згуртуються для втілення в життя спільної ідеї. Один добре управляється з фарбами, але йому бракує ідей. В іншого - велика кількість нових, хвилюючих і прекрасних задумів, але він не вміє висловити їх досить звучно через роботу своєї убогої палітри. Це дає підстави шкодувати про відсутність корпоративного духу у художників, які критикують і цькують один одного, хоча, на щастя, і не доходять до взаємознищення. Ти назвеш ці міркування банальними. Хай так. Проте суть його це можливість нового Відродження, аж ніяк не банальність.» «Квадросимфонія», тобто симфонія чотирьох Я. Що цих людей поєднало? Випадок або доля звели художників разом, вони не дивляться ні один на одного, ні на глядача, вони дивляться кожен сам в себе, вони разом та потрібні один одному...