Історія музею

Збереження пам'яті великого земляка на батьківщині завжди було справою великої суспільної значущості. Ще в 1914 році, під час святкування 70-річчя Рєпіна в Чугуєві, міська дума, підтримавши Рєпінську ідею про будівництво художніх майстерень «Ділового двору», висунула зустрічну  пропозицію про створення музею. Ілля Юхимович схвалив задум про заснування музею його імені і обіцяв перший прислати для музею свою власну колекцію. Але Перша світова війна порушила плани. Подальші соціально-політичні катаклізми примусили чугуївців забути про музей.

Друга спроба будівництва музею була здійснена в 1936 році. 5 липня 1936 року Чугуївський райвиконком виніс рішення про організацію в місті дому-музею Рєпіна. Червоноармійці 36-ї артилерійської дивізії, розміщеної в сусідньому селі Малинівці, провели велику роботу зі збору інформації про сім'ю художника, його дитячі і юнацькі роки, виконали малюнки Рєпінських місць Чугуєва і околиць. З початком війни в 1941 році роботи були зупинені, а зібрана колекція зникла. В 1944 році до 100-річчя з дня народження І.Ю. Рєпіна місце, де планувався Діловий двір, було перетворене на парк відпочинку городян, який і сьогодні носить його ім'я. Харківські художники підготували альбом естампів, що відобразили Рєпінські місця на Харківщині. Ці роботи згодом  були передані до фондів музею.

З початку 1960-х років на хвилі музейного будівництва в країні в цілому почалася велика робота по створенню в Чугуєві музею І.Ю. Рєпіна. Тоді ж було винесено рішення виконкому обласної Ради депутатів трудящих «Про організацію районного художнього музею імені І. Ю. Рєпіна в Чугуєві».

Однак поштовхом до створення Чугуївського музею Рєпіна послужила інша причина. У березні 1966 року чугуївці зустрічали Почесного громадянина Чугуєва льотчика-космонавта А.А. Леонова. На зустрічі він висловив побажання, щоб у Чугуєві був створений музей великого художника. Днем пізніше виконком районної Ради депутатів трудящих і бюро райкому партії винесли спільне рішення, яким створили організаційний комітет на чолі з почесним головою льотчиком-космонавтом Леоновим. Створена також була музейна рада, очолив яку Зінченко Анатолій Якович. Ініціатива чугуєвців знайшла підтримку художньої громадськості Харкова, Москви та Ленінграда. Спочатку пропонувалося розмістити музей в районному Будинку культури. Вже почалися в кількох залах ремонтні роботи. Але працівники науково-дослідного музею Академії мистецтв СРСР запропонували створити музей у приміщенні, яке тісно пов'язане з ім'ям художника. Оскільки не збереглися ні будинок, в якому Рєпін народився, ні будинок його батьків у Осинівці під Грідіною горою, був обраний будинок, в якому Рєпін проживав під час свого приїзду 1876-1877 рр. Місцезнаходження даного будинку допомогли встановити місцеві вчительки Н.А. Явнікова і Л.І. Брезинська.

В розробці першої експозиції місцевим ентузіастам велику допомогу надала художня громадськість і фахівці музейної справи Києва, Москви, Ленінграда, Харкова. Цінні експонати передали в дар Державна Третьяковська галерея, музей-садиба "Пенати", Київський музей російського мистецтва, Харківський художній музей.

Допомогу надавали також видні суспільні діячі того часу: Президент Академії Мистецтв СРСР Томський, Міністр культури Фурцева, Депутат Верховної Ради СРСР маршал Бажанов і багато інших.

З ініціативи місцевих організацій меблевої фабрики, радгоспу № 5, середньої школи ім. Рєпіна, колгоспу ім. Леніна було розпочато збір коштів на створення музею. Гроші на поточний рахунок музею йшли також з Харкова та Москви. Значну грошову допомогу надала Спілка художників СРСР. Понад сто організацій внесли свої вклади на створення музею.

У короткий термін була виконана величезна робота і, нарешті, 3 серпня 1969 року до 125-річчя з дня народження художника гостинно відкрив двері Чугуївський художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна. У маленькому будинку часів військових поселень на колишній Нікітінський вулиці (нині - Рози Люксембург) жив з жовтня 1876 року до вересня 1877 року Ілля Юхимович Рєпін зі своєю дружиною і доньками. Тут навесні 1877 року народився син Юрій Рєпін. Цей приїзд на батьківщину після закінчення Академії мистецтв і стажування за кордоном був одним із найбільш плідних у творчості художника. Рєпін писав В.В. Стасову: "... я ще ніколи не повертався в столицю з таким повним запасом художнього добра, як тепер, з провінції, з глушини".

Після свого від'їзду до Санкт-Петербурга художник неодноразово приїздив до Чугуєва.

У 1979 році до 325-ї річниці возз'єднання України з Росією, Чугуївський музей Рєпіна вперше відкрив виставку творів художників - лауреатів Державної премії ім. І.Ю. Рєпіна. На виставці було показано близько 40 робіт шістнадцяти художників, які першими подарували свої роботи місту Чугуєву. Державна премія РРФСР імені І. Ю. Рєпіна була заснована в 1966 році і присуджувалася щорічно до 1991 року за найкращі твори живопису, скульптури, графіки та декоративно-прикладного мистецтва. За цей час гідними премії були визнані 197 художників. Поступово в музеї зібралася досить значна колекція робіт лауреатів, і гостро постало питання про приміщення для експонування цих предметів. Розглядалися різні варіанти - від споруди нової двоповерхової будівлі для виставок до пристосування вже існуючих.

5 серпня 1984 року, в день 140-річчя з дня народження І.Ю. Рєпіна, в Чугуєві відкрилася постійно діюча галерея творів лауреатів Державної премії РРФСР імені І.Ю. Рєпіна. Вона розмістилася в прекрасному будинку - Покровському соборі, пам'ятнику архітектури першої половини XIX століття. Твори, зібрані в музейній колекції, є прикладом гідного продовження рєпінських традицій реалістичного мистецтва. В експозиції галереї представлено більше 1000 творів 180 авторів.

З 2009 року Художня галерея переміщена в одну з найзначніших пам’яток архітектури XIX сторіччя – будівлю Штабів військових поселень.

15 грудня 1984 року відкрив свої двері музей історії Чугуївського району, створений на громадських засадах. Музей розташувався в одній із старовинних будівель Чугуєва - пам'ятці архітектури ХІХ століття на вулиці Гвардійській. Експонати для цього музею збиралися багато років. Велику любов до свого рідного краю, до його історії проявили чугуївці. Вони безоплатно передали документи, що мають історичну цінність, знаряддя праці, предмети побуту, нагороди, особисті речі та фотографії знатних земляків.

У 1989 році до 145-річчя з дня народження І.Ю. Рєпіна були відкриті майстерня художника на меморіальній садибі та відділ «Мистецтво Чугуївщини» в цокольному поверсі галереї «Лауреати премії ім. І.Ю. Рєпіна».

До 150-річчя художника, яке відзначалося усією світовою громадськістю, у музеї готувалися особливо. Торгові ряди пристосовувалися під відкриття в них виставкових залів, було прийнято рішення про створення історико-культурного заповідника, куплені будівлі в Кочетку для створення будинку відпочинку для художників, але, на жаль, економічний занепад залишив ці починання без продовження. Однак актуальність їх не зникла. І сьогодні колектив музею працює над здійсненням цих планів в нових сучасних формах. У 2008 році традиція продовжилася відкриттям нового відділу музею - «Шляхового палацу», пристосованого  під виставкові зали.

У липні 2009 року Харківська обласна рада прийняла пропозицію Чугуївської міської ради про перехід музею в обласне підпорядкування з січня 2010 року.

У 2000 році при музеї було започатковано проведення Міжнародних рєпінських пленерів, які стали традиційними для нашого міста. Основною метою цих пленерів  є популяризація рєпінських традицій реалістичного мистецтва в творчості сучасних художників; здійснення мрії І.Ю. Рєпіна про перетворення Чугуєва в справжній центр розвитку образотворчого мистецтва. Ініціаторами проведення пленерів виступають Чугуївська міська рада та Харківська організація Національної спілки художників України, за підтримки Харківської обласної держадміністрації.

Рєпінський пленер, безсумнівно, є однією з важливих культурних подій року в Чугуєві і одним із значущих в Харківській області та в Україні. У творчому середовищі художників вважається престижним участь у ньому, а ті, хто одного разу відчув атмосферу рєпінського пленеру, прагнуть знову і знову повернутися на батьківщину великого художника за натхненням і творчим спілкуванням. В цьому році в Чугуєві відкрився вже 14-й Рєпінський пленер.

У ході роботи пленерів проводяться майстер-класи для учнів Чугуївської дитячої художньої школи та Харківського художнього училища.

Відповідно до комплексної Програми розвитку гуманітарної сфери (затвердженої рішенням Харківської обласної ради від 3 лютого 2009 року № 1103-V), було вирішено відродити Рєпінську премію. У 2011 році, після 20-річної перерви, Харківською обласною державною адміністрацією була відроджена премія імені І.Ю. Рєпіна в галузі образотворчого мистецтва в трьох номінаціях:

- Монументальне і декоративно-прикладне мистецтво;

- Живопис і графіка;

- Скульптура.

Головна мета такої премії - підтримка розвитку реалістичного мистецтва, стимулювання творчого потенціалу діячів культури, мистецтва та заохочення їх за особисті високі досягнення.

Відродження державної премії в галузі образотворчого мистецтва в наші дні дозволить залучити широке коло громадськості до участі в культурному житті Харківського регіону.

Одним з найбільш яскравих і пам'ятних музейних свят і через сорок років залишається День народження І.Ю. Рєпіна. У цей день музей показує нові виставки, як художні, так і історичні, проводить театралізовані заходи. В святкуванні приймають участь не тільки мешканці Чугуєва, а й гості з інших міст України та Росії.

В липні 2011 року Чугуїв зустрічав нащадків знаменитого художника Іллі Юхимовича Рєпіна по лінії молодшої дочки - Тетяни Іллівни Рєпіної (Язєвої). Її дочка і онука Рєпіна - Тетяна Миколаївна (в заміжжі Дьяконова) мала п'ятеро дітей, спадкоємці яких зараз живуть у Франції. З візитом прибули діти старшого сина Тетяни Дьяконової - Кирила, праправнуки художника Іван, Надін, Мішель і Серж, а також їхні діти.

Зустріч вдалася на славу. Такої уваги до себе звичайні французькі інженери, вчителі та фізруки, напевно, ще не бачили: короваї, національні українські костюми, чаювання з цукерками і бубликами, гармошка і народні пісні зробили свою справу. «Я дуже хотів подивитися місця, де жив мій прапрадід. Але я просто не очікував такої хорошої зустрічі. Коли моя бабуся у Франції купила ферму, то все, що було в тому будинку, дуже схоже на те, що я побачив тут, - поділився своїми враженнями старший праправнук Іван Дьяконофф.

Гості відвідали меморіальний музей І.Ю. Рєпіна, могилу матері художника на міському цвинтарі, місця, де народився Ілля Юхимович і де стояв будинок його батьків у Осинівці, а також оглянули пам'ятник художнику, роботу відомого скульптора М.Г. Манізера.