З досвіду співпраці Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна та Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В.Н. Каразіна

Юрченко А.В.

Завдяки популяризації давньої  історії в пресі та по телебаченню, постійно зростає до неї цікавість. Проте, разом зі зростанням такого інтересу, зростають і масштаби руйнування пам’яток історії та археології. Пересічні громадяни часто не розуміють цінності, здавалося б, незначних фрагментів посуду та кісток, вважаючи, що важливими є лише золото та інші дорогоцінності. Саме з метою підвищення рівня історичної обізнаності жителів міста Чугуєва було розроблено цикл лекцій та музейних занять з археології для учнівської молоді. Але доросле населення ними не охоплене. Це питання могла б вирішити експозиція чи принаймні виставка, присвячена археології краю.

В краєзнавчому відділі Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна зберігається певна колекція археологічних артефактів. Ця колекція репрезентує практично всі епохи минулого починаючи від неоліту і закінчуючи пізнім середньовіччям [6. C. 15; 7. C. 70-72]. Але їх кількість недостатня для заповнення залу і побудову виставки. Проте, музейну колекцію з легкістю можуть доповнити колекції інших музеїв. Одним з таких музеїв є Музей археології та етнографії Слобідської України (на далі МАЕСУ) [5, С. 7-32].

Згаданий музей вже має досвід улаштування виїзних виставок. Так, співробітники МАЕСУ надавали матеріал для частини виставки в Ізюмському краєзнавчому музеї, музеях в містах Красноград та в Святогорську [1; 2; 3].

Отже, було прийнято рішення про співпрацю з МАЕСУ. Проте, підготовчий етап розтягнувся більше ніж на рік. Спочатку мова йшла про те, що виставка на матеріалі МАЕСУ буде такою собі передмовою до постійної експозиції «Археологія» і охоплюватиме період з кам’яного віку і до ІХ ст., тобто до того моменту, коли в історичному центрі Чугуєва було збудовано городище салтівської культури. Тому виставка мала розміщуватись в тому ж залі, в котрому в майбутньому буде створено постійну експозицію. Але в залі відсутні вітрини. Через брак коштів вітрини так і не були закуплені. Тому питання про виставку відклалось на певний час.

З технічних причин в ХММ довелось розібрати два зали. На облаштування власної експозиції «Археологія» кошти так і не були виділені. Відділ перестав цікавити відвідувачів. Знову повернулись до думки про співпрацю з МАЕСУ. Було вирішено задіяти інший зал і виставку зробити сумісною – доповнити власну колекцію речами з фондів МАЕСУ. Проте, саме в той час змінилось його керівництво і довелось почекати, доки будуть владнані всі питання, пов’язані зі зміною в адміністрації. Співробітниками ХММ було створено приблизний план майбутньої виставки з ретельним описом складу власної колекції. Відбір артефактів у МАЕСУ зайняв ще певний час. Доки вирішувалось питання з транспортуванням речей, велась робота над підбіркою ілюстрацій. Їх пошук вівся в мережі Internetта в літературі з археології. Серед маси різноманітних зображень необхідно було знайти такі, котрі б відповідали наступним критеріям:  були б виконані на основі археологічних матеріалів (а отже що найменше – науково-популярними);  були високої розподільної якості. Тому далеко не весь масив зображень в мережі був придатний для використання.

Розпочати виставку було вирішено з топографічної карти Харківської області, на котру нанесені всі пам’ятки археології, відомі за «Справочником поархеологии Украины. Харьковская область» під редакцією Б.А. Шрамко, В.К. Міхеєва та Л.Грубник-Буйнової [4, С.32-140], а також за звітами археологічних досліджень та розвідок. А тому до кожної з епох також були підібрані мапи з нанесеними контурами поширення основних археологічних культур. Карти стали об’єднавчим моментом. Також були підібрані зображення реконструкції зовнішнього вигляду носіїв тієї чи іншої археологічної культури та їх жител. На центральній стіні, біля котрої відсутні вітрини, розміщено широкоформатний банер з фотографіями археологічних розкопок минулого та сьогодення, а також висловлюваннями про археологію та археологів. В простінках між вітринами з однієї сторони були розміщені фотокартки з особистого архіву засновника Харківської школи археології Б.А. Шрамко, такі ж фотографії були розміщені по сторонам від банера. Між вітринами встановлено дві античні амфори. Отже, весь наявний простір залу був задіяний та візуально організований.

В найменшій горизонтальній вітрині був представлений кам’яний вік. Хоча на території самого Чугуєва такі ранні поселення не виявлені, але вони наявні в Чугуївському районі. Період мезоліту представлений речами виключно з колекції МАЕСУ. Це нуклеуси, крем’яні сокира та списи. Наступний період – неоліт – представляють речі з колекції ХММ та частково МАЕСУ. Це ножеподібні пластини, крем’яні списи та вістря стріл, а також кістяна проколка. Неоліт – це значних змін у житті людей. Ці зміни були такими масштабними, що отримали навіть визначення «неолітична революція». Перш за все вони проявились в освоєнні глини і появі першого глиняного посуду. Цей посуд був прикрашений ямково-гребінцевим орнаментом і був гостродонним. Фрагменти такого посуду є в колекції ХММ, але ціла форма була надана МАЕСУ. Також з’являється нова техніка обробки каменю – шліфування та свердління. Це досягнення представлене шліфованою сокирою. Хоч вона і датується початком епохи бронзи, але розміщена в цій вітрині з метою демонстрації шліфовки та свердлення каменю.

Епоха бронзи представлена в двох вертикальних вітринах і розділена тематично на 4 блоки – перехідний етап від каменю до бронзи (ямна археологічна культура); епоха ранньої бронзи (катакомбна культура); середня бронза (зрубна культура) та фінал епохи бронзи або перед скіфська епоха (бондарихінська культура). В колекції ХММ епоха бронзи представлена незначними фрагментами ліпного посуду і колекцією з 5 кам’яних шліфованих сокир-молотів та мотикою. Також є один бронзовий наконечник стріли та фрагмент форми для відливу таких списів. Тому для презентації цієї епохи з колекції МАЕСУ було взято лише цілі форми посуду. Також в колекції ХММ є декілька кістяних виробів досить грубої форми. Подібні вироби можуть мати широкий люфт в датуванні. Але нами вони використані саме в вітринах епохи бронзи. Ці кістяні та кам’яні знаряддя праці демонструють, що пізнавши метали, людство не перестало працювати з кісткою та каменем.

Епоха раннього залізного віку або ж скіфо-сарматський час в колекції ХММ представлена лише одним кинджалом, двома псаліями, фрагментами дрібної пластики, двома розтирачами та близько сорока наконечниками бронзових трьохлопасних наконечників стріл. Тому в основному епоха представлена артефактами з колекції МАЕСУ. Для додання яскравості вітринам було використано реконструкцію скіфського обладунку та глиняну копію скіфської баби. Одна вітрина присвячена відомій «скіфській тріаді» - зброя та збруя, різна кістка та звіриний стиль. Друга вітрина демонструє побут населення того часу. Використано бронзові та пастові прикраси, залізні знаряддя праці та кам’яну зернотерку з розтирачем. А також, звісно, глиняний посуд.

Наступною показана черняхівська культура. В колекції ХММ є дві срібні монети VI ст., фрагмент фібули, культова посудина та орнаментоване прясло. Найцікавішим в колекції є фрагмент кубку, прикрашеного орнаментом з елементами календаря. Основну ж частину речей у вітрину взято в МАЕСУ. Це не лише посуд, але і кістяний гребінь.

Завершують виставку дві вітрини, присвячені слов’янським археологічним культурам. Одна з них – раннім слов’янам, а інша – контактам слов’ян з кочівниками. З колекції ХММ для цих вітрин взято глиняні іграшки-свистунці: пташку та бичка, вальки для обмазування печі та кочівницькі вудила. Цілі горщики, вироби з кістки та середньовічний меч надали з колекції МАЕСУ.

В ході підготовки до виставки директором МАЕСУ І.Б. Шрамко та науковим співробітником МАЕСУ С.А. Задніковим було надано консультацію щодо деяких артефактів. Так, виявилось, що кістяний псалій, датований скіфським часом, відноситься до передськіфського часу. А кістяний антропоморфний виріб може бути моделлю сокири з вушками. Крім того, згаданими спеціалістами були помічені деякі деталі, на котрі раніше уваги не звернули. Наприклад, на одному з країв псалія помітний циркульний орнамент, позаду антропоморфного виробу є слід, очевидно від шнура. Тому перспективним може бути опублікування згаданих артефактів у вигляді публікацій чи статей.

Крім того, в рамках підготовки до відкриття виставки було використано можливості соціальних мереж. Раніше інформація про різні заходи, організовані музеєм, розміщувалась лише в групах і «постилась» на стінах співробітників, а також велось розміщення інформації про виставку і в інших тематичних групах. Тепер же було використано і адресну розсилку, адже відомо, що коли до людей звертаються особисто, вони відкликаються частіше.

Отже, колекція МАЕСУ прекрасно доповнила набір артефактів з ХММ, що дозволило створити повноцінну виставку. До того ж, можливості мережіInternet дозволили провести досить широку рекламну акцію. Тому досвід співпраці з МАЕСУ буде використано і в подальшому.

Література

  • В Красноградском краеведческом музее им. П.Д.Мартыновича в рамках празднования Дня города Красноград открылась минивыставка "Скифы & эллины" – Режим доступу: http://maesu.org/2011/05/14/svjatogorsk.html

2.       Відкриття художньо-археологічної виставки «Вартові степу» (українське козацтво в художніх образах і археологічних знахідках), до 485 першої писемної згадки про Святі Гори. - http://maesu.org/2011/09/19/krasnograd.html

4.     Б.А. Шрамко, В.К. Михеев, Л.П.  Грубник-Буйнова. Справочник по археологи Украины. Харьковская область. – К.: Наукова думка. – 1977. – 155 с.

5.     Музей археології Слобідської України Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Каталог-проспект/ Відп. ред. С.І. Посохов. – Х.: Раритет України, 2011. – 36 с.; іл.

6.     Юрченко А.В. Колекція крем’яних виробів у збірці Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна/Тези доповідей 64 міжнародної наукової конференції "КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ". Харків, 22 квітня 2011.

7.     Юрченко А.В. Матеріали епохи бронзи в збірці КЗ "Художньо-меморіальний музей І.Ю.Рєпіна" //Одіссос. Актуальні проблеми історіїї, археології та етнології. Випуск ІY.-Одеса, 2012.-с.70-72.

 

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТІ СУМЦОВСЬКІ ЧИТАННЯ.

Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції

«Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства»

(проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань)

18 квітня 2013 р.

Харків: Майдан; 2013

С. 89-93

З досвіду співпраці Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна та Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В.Н. Каразіна

Юрченко Анна Володимирівна

Науковий співробітник

КЗ «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна»

Категория: