Особливості використання відеоматеріалу в музейній роботі в напрямку «Археологія»

Юрченко А.В. Особливості використання відеоматеріалу в музейній роботі в напрямку «Археологія» // Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції (24-25 вересня 2013 р.) / Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. – К., 2013. ББК 79.1 – С.73-75

 

Очевидно, що в світі комп’ютерних технологій звичайні музейні експозиції не можуть задовольнити всіх вимог сучасного відвідувача. Аудиторію необхідно переконувати, що в музеї може бути цікаво. Спостерігається посилення уваги до активних культурно-освітніх процесів, які залежать від багатьох складових: економічних, соціальних, ідеологічних, ментальних, специфічно регіональних [1, 17]. Крім того, на сьогоднішній день стоїть питання про виховання в підростаючого покоління національної самосвідомості, почуття гордості і поваги до культури народу.

Вирішити ряд поставлених питань дозволяє такий напрямок роботи, як музейна педагогіка. В рамках роботи в цьому напрямі в КЗ «ХММ І.Ю. Рєпіна» було розроблено декілька циклів музейних занять. Виходячи із профілю відділу музею, а також із існуючих шкільних програм співробітниками краєзнавчого відділу були розроблені такі заняття: «Дітям про археологію» та «Чугуївщина: погляд крізь віки», котрі базуються на археологічному матеріалі. Заняття розраховані на будь-який шкільний вік, починаючи з початкової школи і закінчуючи випускними класами. Поставлені декілька проблем, котрі вирішуються в ході цих занять: пояснити дітям, що таке археологія і чим вона відрізняється від історії; надати інформацію про наш край починаючи з неоліту і закінчуючи ХІІІ ст. н.е.; розвинути у дітей зацікавленість до пізнання історії свого краю, а також виховання у них бережливого ставлення до історико-археологічних пам’яток [3, 130-137].

Виконання поставлених завдань можливе лише за умови, що відвідувачам буде цікаво в музеї. Для зацікавлення відвідувачів необхідно максимально використати потенціал сучасних технологій.

В ході роботи з початковими класами акцент робиться на максимальну візуалізацію. Так, використовуються фрагменти мультфільмів, яскраві картинки і мінімум наукового пояснення. Для старших класів підібрані більш ємні картинки, мультфільми змінені науково-популярними фільмами (хоча деякі фрагменти освітніх мультфільмів вони також дивляться з задоволенням). Так, використано перший мультфільм з циклу «Занимательные уроки. Всемирная история. Древний человек». Крім того, використовується мультфільм «Археологія» з мультсеріалу «Смішарики». Цей мультфільм за три хвилини демонструє шкоду від того процесу, котрий сьогодні спостерігається повсюди – руйнування пам’яток археології шукачами скарбів. Але разом з тим, в тому мультфільмі цікаво і ємко говориться про те, що ж на справді є скарбом.

Якщо останній мультфільм можна використати в занятті для старшокласників, то мультфільм «Занимательные уроки» необхідно замінити серйознішим матеріалом. Для цього використано фільм «Одіссея первісної людини», підготовлений французьким каналом France`3. Не дивлячись на те, що фільм виготовлений на основі західноєвропейського матеріалу, певні моменти з нього абсолютно придатні для використання.

Якщо для висвітлення епохи неоліту підходять фільми, зняті навіть в Західній Європі, то в подальшому кожен регіон розвиватиметься в своїй ніші. Для епохи енеоліту не підходять навіть фільми, зняті про Правобережжя Дніпра. В цей період на Лівобережжі розвиваються культури ямної спільноти. А Правобережжя стає ареалом розповсюдження всім відомої трипільської культури. Для цієї епохи обрано фільм №7 з циклу «Невідома Україна», що був створений Національною кінематекою України - «Ті, що приборкали коня». Фільм було знято в 1993 році. Не зважаючи на професійний підбір інформації, надзвичайно ємний текст, а також на професійне озвучення, у фільму є один великий недолік – однотипний відеоряд. З циклу «Невідома Україна» нами використано декілька фільмів, але до всіх них було підібрано власний відеоряд. Цей відеоряд складається з зображень, а також різних візуальних прийомів. Все це - звук з фільму "Невідома Україна", ілюстрацій на тему «Епоха бронзи в Східній Україні», а також окремі кадри з археологічних розкопок, скомбіновано в єдиний фільм за допомогою компоненту Movie Maker. Ця програма використовується неодноразово.

Наступним періодом в історії людства був ранній залізний вік. Для Східної України він пов’язаний з таким народом, а точніше союзом племен, відомим, як скіфи. Про скіфів відеоматеріалів достатня кількість. Крім того є навіть фільми, зняті на основі місцевого матеріалу. З урахуванням того, що скіфоїдні культури були схожими на теренах від Кавказу до Дніпра, можна використовувати навіть фільми, зняті в Росії. Разом з тим більшість фільмів звертає увагу на скіфське золото та на військову могутність тих племен. Отже, обрані наступні фільми: "Скіфи. Воїни степу", знятий в 2007 році Національною телекомпанією України; перша серія з циклу "Країна. Історія українських земель", а також фільм №8 з уже згадуваного циклу "Невідома Україна".

Після занепаду культур скіфського часу, терени Подонців’я заселяють носії черняхівської культури. Про саму культуру жодного фільму не знято. Тому довелось іти іншим шляхом. Шукати фільми про окремих її носіїв. Відомо, що то було поліетнічне утворення, до складу котрого входили германські племена, сармати та слов’яни. Власне, що до нашої території актуально було звернути увагу на сарматів та слов’ян. Про початки історії наших безпосередніх предків фільмів більше ніж достатньо. Але ряд з них не витримує критики. Тому з усього масиву нами було використано серії №3 "Звичаї слов’ян" та №19 "Ремесла" з циклу "Історія України", озвученого Богданом Ступкою та серії №15 "Як народжувалась наша Держава" та №20 "Спроба Мономаха" з циклу "Невідома Україна". Що до сарматів, то тут відеоматеріалу значно менше. Нами було використано серії №11 "Сармати і Сарматія" та №12 "Тут переходили народи" з циклу "Невідома Україна" та окремі кадри фільму «Warriors. Attila the Hun», знятого в 2007 році студією ВВС.

Останній період, котрий ми включаємо до розповіді про найдавніше минуле краю, це період салтівської (салтово-маяцької) археологічної культури або ж хозарського панування. Єдиний фільм, котрий підійшов нам за змістом це «Аланы. Дорога на Запад». Проте, при підготовці цього фрагменту розповіді нами було максимально використано власні матеріали. Адже період раннього середньовіччя є чи не єдиним археологічним періодом в історії міста, котрий цілеспрямовано досліджувався.

Використання такого значного масиву відеосюжетів несе в собі загрозу заміщення у пам’яті слухачів (частіше за все школярів) всього іншого, про що йдеться мова під час музейного заняття. Тому доводиться обирати, на які саме епохи демонструвати фільми. Вибір залежить від замовлення самої аудиторії. Якщо їх цікавить все найдавніше минуле краю, то демонструються лише знакові моменти - досягнення людей в епоху неоліту; яскравість скіфоїдних культур; поява перших слов’ян в регіоні і їх боротьба зі степом, а також прихід сюди аланів та побудова першого укріплення на Чугуївському плато. Про всі інші епохи говориться коротко і без фільмів. Якщо ж замовники просять зробити акцент на якомусь одному періоді, тоді фрагменти фільмів розширяються.

Отже, краєзнавчий матеріал має великий потенціал в ході вивчення історії в школі. Історичне краєзнавство є одним із джерел збагачення знаннями про рідний край, виховання любові до нього і формування громадянських понять і навиків. Саме археологічні джерела в зв’язку з їх наочністю, можливістю доторкнутись до них, але разом з тим загадковості, викликають у відвідувачів найбільший інтерес. А з огляду на те, що на Чугуївщині представлені всі археологічні епохи, починаючи з неоліту, історію цього регіону можна досить повно пов’язати з історією України і Харківщини. Проте для повноти сприймання необхідно ілюструвати цей матеріал фрагментами фільмів та мультфільмів.

Сучасність ставить перед музейниками нові вимоги. Їм вже не достатньо вміти використовувати комп’ютер, як друкарську машинку. Необхідно освоювати ряд інших додатків, таких як Movie Maker, Photoshop та інші. А також використовувати максимально мережу Internet. Крім того, стає зрозуміло, що музеї не можуть розвиватись відокремлено від всього суспільства. Необхідно йти в ногу з прогресом і використовувати все, що він пропонує для задоволення вимог відвідувачів.

 

Література

  1. Гайда Л.А. Другий всеукраїнський музейний фестиваль та актуальні аспекти розвитку музейної педагогіки //Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вип. 11. — Д.: АРТПРЕС. 2009. 608 с.
  2. Классова О.А. "Музейна педагогіка: проблеми і досягнення" //www.artmuzeum.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=115%3A-...
  3. Юрченко А.В. Археологія в музейній педагогіці./А.В. Юрченко // Вісімнадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції, «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках XVIII Сумцовських читань). 18 квітня 2012 р. – Х., 2012. – С.130-137.

 

Юрченко А.В., науковий співробітник КЗ "ХММ І.Ю. Рєпіна"

Категория: