Юрченко А.В. 

Анотація

Стаття присвячена циклу музейних занять «Найдавніше минуле краю», що розроблено та проводиться в Краєзнавчому відділі КЗ «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна». В статті ці заняття співвіднесено з діючою програмою Історія для середніх загальноосвітніх шкіл України.

Аннотация

Статья посвящена циклу музейных занятий «Древнейшее прошлое края», что разработан и проводится в Краеведческом отделе КЗ «Художественно-мемориальный музей И.Е. Репина». В статье эти занятия соотнесены с действующей программой История для средних общеобразовательных школ Украины.

Summary

The article is devoted to the series of museum classes "The most ancient region history» which is made and given in local lore department of Art-memorial museum of I.E. Repin. In the paper the classes are correlated with the current program «History for secondary general education schools in Ukraine».

Основною групою відвідувачів краєзнавчих музеїв у невеликих містах завжди були учні місцевих закладів освіти. Проте останнім часом спостерігається зниження активності традиційної групи відвідувачів. Як свідчить статистика (див. Табл.1), учні місцевих шкіл є найменшою за чисельністю категорією відвідувачів КЗ «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна». Вчителі завантажені роботою з документацією, підготовкою дітей до ЗНО та інших іспитів і контрольних. А діти переконані, що в музеї їм буде просто не цікаво. Адже в сучасному світі, перенасиченому гаджетами та IT-технологіями, традиційні музейні вітрини виглядають застарілими. Крім того, більшість і вчителів, і дітей переконані, що вони вже все побачили і почули у музеях міста. І частково вони праві, тому що експозиція є майже незмінною, а тимчасові виставки, котрі не мають відношення до шкільної програми, вчителям не цікаві. До того ж, з певних причин найдавніша історія краю не представлена в залах Краєзнавчого відділу Музею.

Аби повернути увагу вчителів до музеїв міста, а також сприяти зацікавленню дітей у його відвідуванні, співробітниками «Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна» було розроблено декілька циклів музейних занять та лекцій: «Абетка мистецтва»; «Рєпін і Чугуїв»; «Прикладна етнографія»; «Оживають речі»; «Історія рідного краю», складовою частиною котрого є цикл «Погляд крізь віки» (Таблиця 2) [4]. Всі ці заняття розроблені в напрямі музейної педагогіки. Ми послуговуємось визначенням Гайди Л.А. [1].

В нині діючій шкільній програми в 5, 6 та 7 класі передбачено знайомство з найдавнішою історією. За програмними вимогами вчителі мають пояснити дітям, що таке археологія та кого називають археологами, як археологічні розкопки розповідають про життя різних народів на території України, де зберігають віднайдені археологами пам’ятки. На початку вивчення історії в 6 та 7 класі ці поняття повторюються, а також дещо поглиблюються. В програмі також передбачено регіональний та краєзнавчий компоненти [5]. Але, виявляється, що саме з найдавнішої історії краю у вчителів найменше інформації. Аналіз місцевої преси показує цілковиту некомпетентність місцевих журналістів та деяких дописувачів, а спеціалізовані археологічні видання не доступні вчителям.

Для учнів археологія – це лише пошук матеріальних цінностей, золота. Тому першочерговим завданням є дати їм саме поняття про науку. Пояснювати нижню дату археології часом появи людини на планеті можна лише з 5 класу, адже до того діти мало задумуються над тим, як виникло життя і людина в тому числі. Зі старшими ж дітьми уже можна поговорити про різні теорії походження людини, поступово підводячи їх до еволюційної теорії. Учням всіх вікових категорій необхідно пояснювати взаємозв’язок історичних епох, а також їх (учнів) причасність до іншого часу, другої культури через спілкування з пам’ятками історії і культури [2, 130-137]. З метою викликати зацікавленість археологією, як у старших, так і у молодших школярів, в кінці заняття можна продемонструвати певні речі, призначення котрих залишається загадкою. Дітям цього достатньо, аби пояснити такий вислів, як «білі плями» в історії. Особливо цікаво чути варіанти призначення того чи іншого предмету від самих учнів. Це означає, що вони не просто прослухали певну кількість інформації, а навіть до певної міри засвоїли її.

Заявлене цілковито відповідає фрагментам навчальної програми для 5 класу з Розділу І Знайомство з історією та Розділу ІІ. А також Вступові до історії та Розділу І. Життя людей у первісні часи. Проте, на відміну від стандартних слів, схем та ілюстрацій в шкільному підручнику дані поняття на музейних заняттях пояснюються за допомогою перегляду фільмів та мультфільмів на задані теми, а закріплення матеріалу відбувається в формі інтерактивних методів (історичні пазли, замальовування предметів «як археолог») [5].

Основним же завданням є надання інформації про давню історію самого міста та його околиць в давній час, спираючись на відомості з археології. На сьогодні склалась така ситуація, що діти не бачать власного краю у контексті історичних подій, тим більше це стосується подій сивої давнини. Для того, аби школярі всіх вікових категорій краще зрозуміли те місце, котре їхній край займав в історичному процесі, нами демонструється карта регіону з нанесеними на неї археологічними об’єктами [2, 130-137].

Є ще одне завдання, постановка котрого на сьогодні стоїть досить гостро з огляду на поширення так званої «чорної археології». Безкарність таких дій криється не лише в недосконалості законодавства. Проблема криється ще і в низькій археологічній грамотності населення. А саме в школі і закладається фундамент цієї та інших видів грамотності. Тому досить важливо дітям пояснити цінність всього археологічного матеріалу, а не лише «золота». Необхідно пояснити, що порушений одного разу культурний шар, вже ніколи не буде таким же, витягнути з землі речі назад вже не покладеш . Аби пояснити шкоду від таких непрофесійних втручань і для пояснення того, що цінність може бути не лише матеріальною, використовується фрагмент одного з популярних мультфільмів, котрий цікавий молодшим школярам, але також справляє враження і на старших [3, 86-91].

Отже, розроблені заняття з циклу «Найдавніше минуле краю» чудово узгоджується з шкільною програмою з історії. За бажанням учителя розглянуті музейні заняття можуть бути використані як вступ в історію, а також для підведення підсумків та закріплення пройденого матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА

1.Гайда Л.А. Другий всеукраїнський музейний фестиваль та актуальні аспекти розвитку музейної педагогіки. /Л.А. Гайда //Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку музейної галузі. (Збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворннцького) Вип. 11. — Дніпропетровськ: АРТПРЕС. 2009. - 608 с. // Режим доступу http://museum.dp.ua/article0177.html

1. Юрченко А.В. Археологія в музейній педагогіці./ А.В. Юрченко//Вісімнадцяті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках XVIII Сумцовських читань). – Харків; «Майдан», 2012. – С.130-137
2. Юрченко А.В. Музейні заняття з циклу «Історія рідного краю» як основа патріотичного виховання учнівської молоді./ А.В. Юрченко // Теория и практика воспитания современной молодежи: ценности, содержание, технологии. Материалы  международной научно-практической конференции 26-29 сентября 2012 г. Луганск-Краснодон, 2012. С.86-91
3. Музейні заняття // режим доступу http://www.repin.in.ua/uk/muzeyni-zanyattya
4. Історія*. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи. // Режим доступу http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/

Додатки

Таблиця 1. Відвідуваність музею школами, чол. (2013 р.):

Таблиця 2. Цикл лекцій «Історія рідного краю»

Юрченко А.В. АДАПТАЦІЯ МУЗЕЙНИХ ЗАНЯТЬ З ЦИКЛУ «НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ КРАЮ» ДО ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ІСТОРІЇ // Імідж сучасного педагога. Всеукраїнський науково-популярний журнал. - №3. – 2014. – С.45-46

(Фахове видання з педагогічних наук. Постанова Президії ВАК України №1-02/5 від 10 травня 2000 року та №1-05/3 від 30 березня 2011 року)